Орфографічний словник української мови. 2005.
уперти — I див. упирати I. II див. впирати I … Український тлумачний словник
УПИНАТЬ — УПИНАТЬ, упнуть или упирать, упереть, упирывать; южн., зап. уперти что, во что, уставить одну вещь концом в другую, дать ей твердую опорную точку, опереть, приставить распирая, нагнетая. Упри подставку в зарубку столба, да снизу подбей ее клином … Толковый словарь Даля
вперти — I див. впирати I. II див. уперти I … Український тлумачний словник
упертий — I (впе/ртий), а, е. 1) Який намагається все робити по своєму, наполягає на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. || Який виражає непоступливість. || Власт. непоступливій людині. 2) Наполегливий, настирливий. || Стійкий,… … Український тлумачний словник
впертися — 1 дієслово доконаного виду вдертися кудись впертися 2 дієслово доконаного виду уперти в що небудь руку, ногу, плече і т. ін. для опори чи відштовхування … Орфографічний словник української мови
упертися — 1 дієслово доконаного виду уперти в що небудь руку, ногу, плече і т. ін. для опори чи відштовхування упертися 2 дієслово доконаного виду вдертися кудись … Орфографічний словник української мови
